Визнання і любов односельчан
…Людська духовність, мудрість світанкова
Майбутні цінності віків,
І діячі культури всіх часів…
…Вони працюють творчо і завзято
І бережуть всі надбання народу,
Казки, прислів’я, і танок, і свято
І самобутність нашу, і природу,
Закладену у слові і піснях…
Гарного морозного зимового дня 1989 року приїхала у село Біліївка молодий спеціаліст з повною вищою освітою за фахом Попова Валентина Федорівна працювати завідуючою клубом. Тендітна, вихована, повна енергії, готова до сільських труднощів відразу взялась до своїх обов’язків. Раніше усю роботу по художній самодіяльності проводила бібліотекар Луценко Ліна Інокентіївна. Яке ж полегшення відчула, яку допомогу, коли стали працювати разом з Валентиною. Злагоджена робота працівників культури села відразу далася взнаки. Драматичний гурток у великій кількості ставив найрізноманітніші вистави: «Тополя», «Катерина», «Наймичка», «Кайдашева сім’я», «Дурисвітка», а за книгою «Український водевіль» артисти поставили усі п’єси! Зміцнів, збільшився співочий гурток та перетворився у ансамбль «Калина». Творчість аматорів Біліївського сільського клубу під керівництвом Валентини Федорівни радувала не тільки односельців, а й жителів смт. Володарка. Завдяки високому виконавчому рівні та різноманітності репертуару, який вони досягали при постійних репетиціях, Біліївський фольклорний колектив жінок віком від 25 до 75 років, був постійним учасником святкувань у райцентрі. Вони виконували сценічні українські народні й жартівливі пісні без музичного супроводу. На той час це був єдиний у районі сільський колектив і у 1997 році став лауреатом обласного конкурсу в рамках Всеукраїнського огляду народної творчості.
Валентина Федорівна змогла відродити добрі традиції села, святкування національних свят, створила танцювальний гурток для молоді: танцювати навчалася уся молодь села. Залучались до гуртка і сільські діти і ті, що приїздили на канікули. З танцювальними композиціями «Жартівливий», «Приймаченько», «Вільна Україна», «Сваток», «Циганський» і інші виступали на конкурсах, смотрах та за межами свого села. У 1993 році учасниця художньої самодіяльності Бурлачук Оксана у важкій конкуренції з Володарськими учасниками у конкурсі «Аліса» виборола ІІ місце та путівку в «Артек».
Кожного року готувались нові програми свят, нові костюми, новий репертуар для різних вікових категорій.
І сьогодні, після 28 років роботи Валентини Федорівни, звучить у селі Біліївка українська пісня, ставляться жартівливі сценки, танцюють дітлахи, радують концертні програми, відроджуються народознавчі дійства, наші свята оздоблюються сучасною організацією завдяки щоденній копіткій праці, яку не всі бачать але усім подобається результат.
Вдячні односельці.
